Штучний інтелект, "Тенденції розвитку технологій ", 2023

Кілька десятиліть тому лише люди могли грати у шахи або читати рукописні тексти.

Сьогодні з цим легко впораються машини з системами ШІ, які протягом кількох років знаходяться у центрі уваги досліджень.
Сучасні вчені працюють над значно більшим застосуванням ШІ в усіх сферах життя, що призведе до справжньої революції в тому, як ми працюємо, спілкуємося, навчаємося та відпочиваємо. Продукти та послуги, в основі яких такі інновації, стануть частиною повсякденного життя людей протягом
найближчих років, як свідчать думки експертів у галузі ШІ щодо впроваждення систем ШІ.

Проте, у багатьох людей природа та потенційно непередбачені загрози ШІ викликають окреме занепокоєння. Варіанти дифініцій змінюються з часом, і здебільшого залишаються суперечливими. Такі технології досить складні та широкомасштабні і можуть вплинути на різні сфери життєдіяльності
людини.

Технології ШІ викликають багато складних питань в контексті конфіденційності, довіри та автономності, які нелегко вирішуються, це призводить до занепокоєння стосовно потенційних загроз для життя людини.

Новий звіт передбачає висвітлення передових тенденцій у галузі інновацій на основі ШІ з часів розвитку цієї галузі у 1950-ті рр.

Френсіс Гаррі, Генеральний директор ВОІВ.

 

Передмова.

Я з задоволенням презентую перший звіт з нової флагманської серії ВОІВ: "Тенденції розвитку технологій". Це перше видання, що розглядає штучний інтелект (ШІ) як окрему тему.

Доцільність започаткування такої серії публікацій з теми щодо штучного інтелекту, обумовлена тим, що передові технології ШІ впливають на широкий спектр питань, що стосуються бізнесу та різних видів діяльності.

Технології ШІ дуже швидко стають частиною нашого повсякденного життя, змінюючи способи нашої трудової діяльності, придбання товарів, подорожей, а також взаємодії один з одним. Але ми лише на початку розкриття багатьох способів впливу ШІ і справжніх викликів для бізнесу, суспільства та культури.

Існує багато хибних уявлень та сумнівів стосовно природи ШІ, і зокрема, про виклики, які ШІ створює для людства. Зважаючи на поширення таких заперечних застережень та занепокоєнь, зрозуміло, що важливо мати фактологічну
основу для обговорення політики стосовно інновацій у галузі ШІ. За допомогою цього звіту ми сподіваємося надати потужну фактологічну базу та внести ясність в обговорення такої важливої галузі.

На основі ретельного вивчення патентів та іншої інформації, цей новий звіт передбачає висвітлення тенденцій розвитку інновацій у галузі ШІ з моменту першої розробки у 1950-ті рр.. Дослідження містять аналіз патентних даних, пов'язаних з винаходами у галузі ШІ, а також даних щодо наукових публікацій, матеріалів судових справ та справ щодо отримання патентів та заперечень щодо видачі патентів. Ці дані детально обговорюються та супроводжуються коментарями та перспективними поглядами понад 20 провідних світових експертів у галузі ШІ. Більш повні колекції даних, методології
патентного пошуку та думки, позиції експертів знаходяться у вільному доступі на веб-сайті ВОІВ.

Ми сподіваємося, що цей звіт стане безцінним ресурсом для бізнесу, для дослідників та директивних органів, а також загалом для всіх, хто прагне розібратись наскільки вже розвинулись дослідження у галузі ШІ та з’ясувати
напрямки подальшого розвитку у цій галузі.

Даний аналіз надає унікальне розуміння тенденцій в галузі методів ШІ (тобто різноманітних підходів, що
використовують у галузі ШІ, зокрема, машинне навчання та нечітка логіка), функціональних додатків програм ШІ (зокрема, обробка природної мови, обробка мовлення та комп’ютерний зір), а також стосовно галузей застосування технологій
ШІ (тобто, у яких галузях промисловості, виробничих секторах наразі практично втілюються інновації на основі ШІ).

Один з найяскравіших висновків цього звіту полягає у тому, що 50 відсотків усіх патентів у галузі ШІ було опубліковано лише за останні п’ять років, що чудово іллюструє наскільки швидко просуваються інновації у цій галузі.
Цей звіт визначає ключових гравців у галузі ШІ як корпоративного, так і державного сектору в різних науково-дослідницьких та промислових галузях. Крім того, аналіз даних та звітів експертів у галузі ШІ порушує багато політичних питань, пов’язаних з системами ШІ, зокрема, щодо управління та контролю даних, стимулювання подальших досліджень, ролі охорони інтелектуальної власності (ІВ) та розвитку ШІ, сфокусованих на інтересах та етичних потребах людини, на користь усім людям.

Разом з тим, поєднання аналізу технологічніх тенденцій, поданих у звіті, і зібраних промов експертів у галузі ШІ, утворює вагоме, нове доповнення до зростаючої бази знань стосовно систем ШІ.
Я сподіваюся, що ці дослідження сприятимуть просуванню дебатів від спекулятивного тлумачення до прогнозів, заснованих на доказах, тим самим інформуючи політиків на глобальному рівні про майбутнє технологій ШІ та управління у цій галузі, а також стосовно системи ІВ, яка підтримує технології ШІ.

Френсіс Гаррі
Генеральний директор

 

DN: До підготовки звіту були залучені експерти у галузі ШІ, стосовно даних, інтелектуальної власності, політики та інновацій. Їх думки та коментарі доповнюють та додають контексту інформації, розкритої в патентних даних, порушуючи такі питання, зокрема, наявні та потенційні використання технологій у галузі ШІ та їх вплив, правові та регуляторні питання, охорона даних та етичні проблеми:

Сет Г. Бензелл – постдокторант програми "Ініціатива з цифрової економіки" Массачусетського технологічного інституту ( MIT).

Нік Бостром – директор Інституту майбутнього людства та автор книги "Штучний інтелект. Етапи. Загрози. Стратегії."Ерік Бріньолфссон – автор програми MIT "Ініціатива з цифрової економіки".

Юн Чхе – старший науковий співробітник компанії Baker McKenzie.Франк Чен – партнер компанії Andreessen Horowitz.

Проф. Бой Фолтінгс – директор лабораторії ШІ Федеральної політехнічної школи Лозанни (EPFL).

Даріо Флореано – директор лабораторії систем штучного інтелекту в EPFL та засновник Швейцарського національного центру дослідницьких компетенцій у сфері роботобудування.

Проф. Домінік Форей – професор економіки, школа EPFL.

Мартін Форд  – футуролог, автор книги "Пришесття роботів. Розвиток технологій та майбутнє без роботів".

Джей Йоріо – футуролог.Малколм Джонсон – заступник Генерального секретаря Міжнародного союзу електрозв’язку (МСЕ).

Константінос Карачаліос – директор Асоціації з стандартів Інституту інженерів елетротехніки та електроніки (ІЕЕЕ) та член Ради управління ІЕЕЕ.

Кай-Фу Лі – засновник компанії Sinovation Ventures, автор книги "Наддержави штучного інтелекту. Китай, Кремнієва долина та новий світовий порядок".

Бен Лоріка – головний спеціаліст з обробки та аналізу даних компанії O’Reilly Media.

Мігель Луенго-Орос – головний спеціаліст з обробки та аналізу даних иніціативи ООН "Глобальний пульс"Проф.

Кадзуюкі Мотохасі – факультет управління науково-технологічним розвитком для стимулювання інновацій Токійського університету.

Пол Неміц – головний радник, Європейська комісія. Елєонора Пауеллс – науковий співробітник з нових кібертехнологій, Центр політичних досліджень Університету ООН.

Проф. Розалінда Пікар – засновник та директор Групи з наукових досліджень у галузі емоційного програмування, медіалабораторії Массачусетського технологічного інституту (МІТ).

Проф. Хефа Сун – Інститут політики та управління Китайської академії наук (КАН), заступник директора Науково-дослідного та навчального центру з ІВ та заступник декану факультету інтелектуальної власності Університету КАН.

Петр Шрамек – засновник проекту з штучного інтелекту "AI Startup Incubator" та співзасновик платформи з штучного інтелекту, Конфедерація промисловості Чеської Республіки.

Арістотеліс Цірігос – директор лабораторії прикладної біоінформатики медичного факультету Нью-Йоркського університету.

Хай Фень Ван – перший заступник директора компанії Baidu.

Проф. Герберт Цех – сектор права інтелектуальної власності та права у галузі наук про життя Базельського університету.

 

 

Download ЗВІТ ПОВНІСТЮ (158 стор.)

В КОШИКУ
Товарів
на суму 0 грн.
Переглянути
КОШИК
0 товарів

НАШІ ЗАЦІКАВЛЕННЯ:
поза сферою Дайсона

СУМА ЗНАНЬ ТА ТЕХНОЛОГІЙ
Доктор Немо, Radio Lemberg Пітер Тіль (Peter Андреас Тіль, нім. Peter Andreas Thiel; нар. у 1967 році, Франкфурт) — американський бізнесмен німецького походження, інвестор і керуючий хедж-фондами. I. Вечірка вже пройшла Історія твориться людьми, покоління за поколінням. Ми всі народжуємося в певний час в визначеному культурному середовищі. Це культурне оточення можна порівняти з розмовою за вечерею; більшість людей говорить спокійно, хтось сердито, дехто голосно, поодинокі пошепки. В міру своїх спосібностей ми вслухаємося, намагаючись зрозуміти, про що говорять. Від чого люди щасливі чи засмучені? Інколи зрозуміти доволі важко. Візьмемо кого-небудь, хто народився в кінці 1960-их. З точки зору культури - час був бурхливий. Але дитина, до кінця 60-их, незважаючи на те, що прожила все це, по суті пропустила всі суперечки про громадянські права, В'єтнам, і не могла мати точного уявлення про США того часу. Дитині, яку часто відсилали з-за столу до спання, пізніше було б важко зрозуміти, про що ходилося в тих бесідах. Є пряма аналогія між культурним пожвавленням 60-х і бурхливим розвитком технологій 90-х. Сьогоднішні студенти і випускники, подібно дитині 1969 р можливо, були занадто молоді, щоб внутрішньо відчути те, що відбувалося в 1999 р. Щоб не бути диваком в розмові за вечерею, щоб бути в змозі думати і говорити про бізнес і стартапи сьогодні - ми повинні зануритися назад в історію 90-их. Сумніваюся, що можна зрозуміти стартапи, не знаючи, скажімо, про Webvan або талісмани Pets.com. Історія - дивна штука, вона часто відрізняється від того, що думають про неї люди, дійсно її переживші. Навіть бізнесмени 90-их могли б мати труднощі, зводячи воєдино події того десятиліття. Зараз, озираючись назад, важко зрозуміти, чому все сталося саме так, а не інакше. Безперечно лише те, що саме події 90-х формують поточний ландшафт, тому необхідно витягти з них максимум. #читати
Доктор Немо, Radio Lemberg Пітер Тіль (Peter Андреас Тіль, нім. Peter Andreas Thiel; нар. у 1967 році, Франкфурт) — американський бізнесмен німецького походження, інвестор і керуючий хедж-фондами. ЛЕКЦІЯ 3: СИСТЕМИ ЦІННОСТЕЙ Багато в чому історія 90-х - це історія поширених помилок в розумінні того, що таке цінність. Поняття «цінності» перейшло в психосоціальну площину, цінним оголошувалося те, що люди вважали саме таким. Щоб відійти від цієї стадної помилки минулого десятиліття, ми повинні докласти зусиль і з'ясувати, чи можливо визначити об'єктивну цінність бізнесу, і якщо так, то як це зробити. Якщо ми повернемося до міркувань з першої лекції, то зауважимо, що є ряд питань, які можуть наштовхнути нас на уявлення про цінності. Ці питання сильно персоніфіковані. Наприклад: Що Я можу зробити? Що з цього МЕНІ здається цінним? Що НЕ РОБЛЯТЬ ІНШІ? Якщо брати за основу глобалізацію і технології, як дві основні осі координат 21-го століття, то всі зазначені питання можна синтезувати в одне високорівневе питання: які компанії, цінність яких очевидна, ще ніхто не заснував? Дещо інший погляд на технології - перехід від 0 до 1, якщо повернутися до нашої колишньої термінології - можна отримати з фінансової та економічної точок зору. Ця точка зору може також пролити світло на поняття «цінності», розглянемо її зараз більш детально. (DN нещодавно в Китаї заборонили рекламу золота, коштовностей, картин та нерухомості як хибних життєвих цінностей :) #читати
Передбачення майбутнього в усіх релігіях вважається посяганням на промисел Творця, і нібито люди мали таку опцію, включно з точним знанням свого життя та долі. Забрано це чи є можливість розвинути дар передбачення як нормальну здатність в Homo Sapientis— невідомо, тому прогнозування майбутнього завжди цікавитиме й вабитиме невідомими горизонтами та перспективами. Наводжу огляд кількох гуру цієї справи, а разом з цим і їхніх прогнозів. Інша справа, що свіжий погляд на старі речі бажаний. Сам технопрогноз справа добра, базується на аналітиці та здоровому глузді, а от перебачити, як ці технології покращать чи погіршать екологію, довкілля, життя — доволі складно, як і все, що випробовується часом та практикою. За Лемом, спочатку треба придумати термін, а вже потім проходить його матеріалізація. От наприклад слово ІНТЕРНЕТ точно потребує нового змістовного терміну, оскільки втратило описову суть процесів (ну яке ж це міжмережеве з’єднання), по факту це вже ГЛОБАЛНЕТ. Так само і з сонячною енергією — поки що ми можемо лише накопичувати електричну енергію, індуковану сонячними променями, а от коли дійсно сонячна енергія буде в вигляді якоїсь субстанції типу холодної сонячної плазми, тоді й назва буде правильною... Не так вже й багато професійних мрійників та конструкторів майбутнього. Маск бачить людей, які колонізують Марс, зосередивши зусилля на техзасобах досягнення цього, навіть його червоний роадстер літатиме навколо планет сонячної системи, маючи на борту голографічні архіви основних досягнень земної цивілізації, Курцвейл більше говорить про удосконалення людей та перетворення їх у суперкіборгів, які матимуть змогу змінювати свою форму та неминучу сингулярність, Дейв Еванс говорить про жадану та фантастичну для нас телепортацію, Мічіо Кайку веде ретельний хронометраж наукових відкрить та напрямів які з цим відкриваються. Водночас всі футурологи сходяться на думці, що створення Штучного інтелекту є неминучим, з новим набором загроз і винахід на порядки перевершить свого творця. А ще всі вони переконані: щоб вижити, нам доведеться удосконалюватись – не лише друкувати собі органи на 3D-принтері, а й ставати кращими та сильнішими завдяки чіпам, які стимулюватимуть роботу мозку чи нанороботам. #читати